Великі реформи чи великий експеримент? Чому Шептицький штормить від оптимізацій, а з кранів усе одно тече ''золота'' вода

опубліковано : 18.10.2026

Останні новини на нашому інформпорталі «Над Бугом» дедалі більше нагадують зведення з паралельних світів. З одного боку — звіти про європейські стандарти медицини, пілотні освітні проєкти, закупівлі сонячних електростанцій та мільйонні субвенції. З іншого — щотижневі повідомлення про сухі крани, знижений тиск води в місті та запеклі судові війни з комунальниками.

Ми живемо в епоху глобальних реформ «на місцях». Але чому від цих красивих слів у пересічного мешканця Шептицького, Сокальщини чи Гірника дедалі частіше сіпається око? Давайте розберемося без прикрас.

Шкільна «оптимізація»: де вчитися нашим дітям?

Шептицький гордо крокує у реформу профільної старшої школи. Наш ліцей імені Тараса Городецького готується до переходу на систему 10–12 класів у рамках швейцарсько-українського проєкту. Звучить престижно.

Але паралельно з цим триває інший процес — болюча «оптимізація». Міська рада реорганізувала Межирічанську та Борятинську гімназії, перетворивши їх на початкові школи. Влада заспокоює: ресурси треба фокусувати, старших дітей підвозитимуть автобусами, ніхто нічого не закриває. Але в батьків та вчителів на периферії громади серце не на місці. Хтось бачить у цьому порятунок освіти, а хтось — початок занепаду рідного села. Де ця межа між реальною ефективністю та економією на майбутньому дітей?

Медицина: ремонт є, а черги?

Схожа історія і з лікарнями. Останні роки принесли Центральній міській лікарні чимало плюсів: з'явився кабінет інфекційних захворювань, впроваджено європейську програму мамографії зі штучним інтелектом. Стару лікарню фактично перебудовують за західним зразком — з Wi-Fi та боксами.

Але коли пацієнт стикається з реальністю в коридорі під кабінетом, гасла реформи тьмяніють. Пробитися до деяких вузьких спеціалістів — це досі квест на виживання. Нове обладнання — це чудово, але чи вистачає нам лікарів, які вміють на ньому працювати, і чи не перетворюється безкоштовна медицина на безкоштовне очікування?

Комунальний детектив: «золота» вода і фекальні скандали

Ну і вишенька на цьому реформаторському торті — наше водопостачання. Графік повідомлень від КП «Водоканал» про чергове відключення чи понижений тиск води стабільний, як ніколи.

Водоканал купує генератори, сонячні станції для очисних споруд, виділяються мільйони. Але якість води та стабільність її подачі викликають у людей лише глухий кут.

Ба більше, днями Шептицький прогримів на всю область: апеляційний суд зобов'язав водоканал перебудувати каналізаційно-насосну станцію, яку звели впритул до житлового будинку з порушенням усіх норм. Жінка п'ять років судилася через те, що її родину буквально труїли газами. Комунальники відбивалися своїми «незалежними» експертизами, але суд усе одно змусив їх виправляти це свавілля. Цей випадок — яскравий маркер того, як іноді ведеться господарство в нашому місті.

То реформа чи окозамилювання?

Ми бачимо красиві фасади, але коли заглядаємо всередину — стикаємося зі старими проблемами. Громада платить податки, терпить незручності й хоче бачити результат не в паперах, а у власних оселях, школах та лікарняних палатах.

ЦІКАВО :

МИ У СОЦМЕРЕЖАХ

сторінка : Блог Червонограда | Головна