Червоноградка стала бронзовою медалісткою відкритого чемпіонату України з сучасного п’ятиборства.

опубліковано : 14.02.2021

Минулого тижня в Києві 19-річна червоноградська спортсменка Руслана Война (тренери - Наталія Роговенко, Адам Прибило, перший тренер - Юрій Ткач) стала бронзовою медалісткою (в командній першості) відкритого чемпіонату України з сучасного п’ятиборства. По приїзді до Львова студентка КЗ ЛОР "Львівський фаховий коледж спорту", неодноразова чемпіонка України з триборства серед дівчат, срібна призерка Кубка Європи U17 дала детальне інтерв’ю для газети "ВІСНИК", в якому розповіла про те, як складається її спортивна кар’єра.

– Руслано, ви стали 16-ті в особистій першості і третьою в команді Львівщини на чемпіонаті України в Києві. Наскільки задоволені своїм місцем, результатом, рівнем?

– Насправді форма була так собі. За тиждень до змагань в мене стався рецидив старої травми. Через це не змогла виступити на всі 100%. Це було видно за результатами з плавання, фехтування. Біг загалом був хороший. А на стрільбі трішки «застрілилася» – таке буває, це вже як пощастить. А так, в принципі, непогано виступила.

– І хоча, як ви кажете «застрілилися» на стрільбі, в комбайні (біг + стрільба) ви виступили найкраще серед інших видів програми, посівши в ньому 15-те місце. Комбайн – ваша улюблена дисципліна?

– Так. Всі кажуть, що в мене біг дуже хороший і його треба розвивати. Потенціал є. На комбайні, до речі, в нас була цікава боротьба з партнеркою по збірній Львівщини Олександрою Горловою за те, хто перший вибіжить зі стрільби. На останній стрільбі я «застрілилася» і вона вибігла перша. Вигравала в мене метрів 100 після стрільби. Я її намагалася наздогнати, але не вийшло – на фініші нас розділили метрів 20.

– Комбайн подібний до біатлону – в ньому також треба бігти (правда на лижах) і стріляти. А біатлон не пробували?

– Не пробувала – на лижах не дуже добре вмію кататися (Сміється). На бігових – ще більш-менш, а на гірських зовсім погано.

– Як вам даються інші види сучасного п’ятиборства? Які любите? Які не дуже? Які треба підтягнути?

– Насправді всі види люблю, тому що в п’ятиборстві не може бути такого, що один вид не люблю, інший – люблю. Всі види улюблені. Верхова їзда – це просто супер! Дуже люблю коней. Взагалі люблю тварин. А підтягувати обов’язково треба всі види. Особливо, комбайн – це вирішальний вид. І фехтування дуже важливе, тому що один укол – це 6-7 очок. А це дуже багато.

– Чи матиму я рацію, якщо припущу, що до того, як ви перейшли на навчання в тоді ще училище фізичної культури (нині – фаховий коледж спорту – Авт.), в Червонограді займалися тільки бігом і плаванням?

– Тільки плаванням. Майже не бігала. Щоправда один раз виступала за школу.

– Тобто ви у Львові фактично почали освоювати всі види, крім одного?

– Так. Плаванням я займаюся з п’яти років. Бігла один раз за школу (Червоноградський навчально-виховний комплекс №10 – Авт.), показала хороший результат. Мене навіть кликали на легку атлетику. Але потім приїхала Наталія Миколаївна Роговенко з Львівського училища фізичної культури і каже: «Давай до нас на п’ятиборство!». Так і пішла (Сміється). Хоча мене батьки не пускали. Наталія Миколаївна мене кликала в сьомий клас. Мама сказала, що це далеко і відмовилася відпускати А вже в кінці восьмого класу, на свій День народження, я сказала мамі, що хочу вступати в училище і навіть вже віддала документи (Сміється). Поставила її перед фактом.

– Наталія Роговенко помітила вас на змаганнях з плавання?

– Так. Вона приїжджа тоді в Червоноград на обласні змагання з плавання. Казала, що і раніше стежила за мною на змаганнях у Львові – в «Аквапарку», на СКА. Говорила, що їй подобається моя структура тіла, вона бачить в мені перспективи.

– З плавання вигравали першість області серед свого віку?

– Вигравала область і на чемпіонаті чи Кубку України займала третє місце. Я дуже добре плавала на свій вік.

– Як у Львові освоювали нові для себе види?

– Зауважу, що вперше спробувала п’ятиборство на чемпіонаті України, який пройшов у Києві. Я тоді ще у восьмому класі Червоноградського НВК №10 навчалася. Наталія Миколаївна мене покликала на змагання. Пам’ятаю, після плавання п’ятою була. Після чого пробігла добре 800 метрів і зайняла тоді друге місце. Це був мій перший чемпіонат України з п’ятиборства, 2014 чи 2015 рік. Після цих змагань вона мене покликала на збори до Львова. Тренер Адам Михайлович Прибило показував, як фехтувати. Перший раз взяла в руки шпагу (Сміється). Це для мене було дуже нове, незвичне. Мені дуже сподобалося. Пам’ятаю, також вперше взяла в руки пістолет. Також було дуже цікаво. І вже в кінці зборів мені дали екіпіровку, я одягнула фехтувальний костюм і поставили мене з дівчатами фехтувати. Саме після цих зборів я остаточно вирішила, що буду вступати в училище. Тренування в нас були щодня з понеділка до суботи. Деколи три-чотири види в день. На восьму ранку приходили і в першій ішли в школу. Вже за місяць-два у мене результат у плаванні покращився на 10 секунд на 200 метрів – це дуже хороший показник. Я поїхала на чемпіонат України з акватлону в Трускавець і тоді також зайняла друге місце. Я тоді біг виграла, така задоволена була! (Сміється).

– Чемпіонат України вперше ви виграли в квітні 2016 року, серед дівчат-триборок?

– Так, це було на мій День народження, подарунок собі зробила. Ці змагання проводилися в Дніпрі. Там було дуже-дуже спекотно. Я ніколи не забуду той стадіон, чорне покриття. Сонце нагрівало його і воно парувало. Дуже важко бігти було. Пам’ятаю, боролася на комбайні за своє перше місце. Була напружена боротьба така. Страшно було програти. Але я тоді ще не переживала, не мала страху. Я простріляла дуже добре. Це була моя перша дуже хороша стрільба – за 9 секунд. І я вибігла першою зі стрільби. Біжу, розумію, що вже немає куди діватися. Добре я тоді виступила, була дуже задоволена.

– Які ще перемоги, змагання найбільше запам’яталися?

– Чемпіонат України 2016 чи 2017 року з триборства в Харкові в манежі, на якому я посіла перше місце. Також тоді дуже добре виступила і в мене комбайн тоді хороший був. Навіть зараз ніхто з дівчат так не бігає комбайн. Київські тренери тоді мені сказали, що в мене найкращий біг в Україні серед дівчат, які займаються сучасним п’ятиборством. На той час це були дуже хороші показники. А вже весною їздили на Кубок Європи U17 в Чехію, у Прагу. І в особистому заліку я трошки на стрільбі «застрілилася» і програла своє друге місце, стала п’ятою. А в мікст-естафеті наступного дня я добре відстріляла і ми зайняли друге місце. В червні поїхали на чемпіонат Європи в Болгарію, в Пасарджик. Ніколи не забуду це місце. Дуже спекотно було. Ми бігли по жахливій трасі, порохи, всі брудні бігли, на вулиці +40. Це найжахливіший старт був. В нас і спортсменів деяких інших країн перестали працювати пістолети – перегрілись на сонці (Сміється). Закінчили погано той чемпіонат Європи. Не готові були до такої спеки. Після того я перейшла у категорію U19 на чотириборство (до того було триборство). На міжнародних змаганнях було важко фехтувати, тому що наш рівень суттєво поступався суперницям. Там дуже добре фехтують. І біжать теж дуже добре. Їздила на чемпіонат Європу в Польщу, в Джонков. Набралася досвіду. Тепер буду знати, що і як.

– Який вплив ваші тренери Наталія Роговенко і Адам Прибило вони зробили на ваш розвиток в спорті, в житті?

– Тренери – це як мама і тато. Вони добрі психологи. Знають, коли треба натиснути, а коли сказати щось ласкаве, хороше. Своїх тренерів я дуже поважаю, вони реально розумні люди по житті. Наталія Миколаївна дуже багато читає і багато що може розказати. Я в неї стараюся вчитись, беру книжки в неї. Адам Михайлович виховав багато спортсменів, які займали високі місця на чемпіонатах світу, Європи. Так само є чому навчитися у нього. Дуже рада, що я з цими тренерами по житті. Також вдячна моєму першому тренеру Юрію Анатолійовичу Ткачу. Він дуже вплинув на мою спортивну кар‘єру і завжди підтримує мене. Дякую йому за те, чого він мене вчив, коли я починала займатися спортом.

Газета "Вісник"

ЦІКАВО :

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ

сторінка : Новини | Головна