''Маломобільним людям заважає стихійна торгівля'': чи справді проблема по вулиці Бандери лише у продавцях?

опубліковано : 08.09.2026

У Шептицькому знову заговорили про стихійну торгівлю на вулиці Степана Бандери. Сьогодні на нараді міський голова Андрій Залівський звернув увагу на цю проблему та пов’язав її, зокрема, із труднощами пересування для людей з обмеженою мобільністю.

Питання стихійної торгівлі для міста далеко не нове. Раніше міська влада вже доручала посилити патрулювання на Бандери та звертала увагу на автомобілі, з яких продають товар. За інформацією міської ради, вони можуть створювати перешкоди для руху.

Але цього разу ситуація викликає ширше питання: чи можна проблему доступності міського середовища пояснювати виключно наявністю стихійних продавців?

Стихійна торгівля справді створює проблему

Почнемо з очевидного. Торгівля просто посеред тротуару, заставлені товарами проходи, автомобілі, припарковані у невідповідних місцях, коробки, столи чи інші конструкції справді можуть ускладнювати рух.

Особливо це відчутно для людей, які пересуваються на кріслах колісних, користуються ходунками або милицями, для людей похилого віку, батьків із дитячими візками чи людей із порушеннями зору.

Для людини, яка без проблем обходить перешкоду, метр зайнятого тротуару може здаватися дрібницею. Для людини на кріслі колісному це може означати необхідність виїхати на проїжджу частину або взагалі змінити маршрут.

Тому боротьба з незаконною торгівлею, якщо вона перекриває пішохідний простір, є нормальною функцією міської влади.

Але де проходить межа відповідальності міста?

Саме тут починається найцікавіше.

Шептицька міська рада на початку 2026 року затвердила окрему Програму заходів безбар’єрності. У документі прямо зазначено, що її метою є створення безперешкодного життєвого середовища для всіх груп населення громади.

Місто також звітувало про облаштування безбар’єрних з’їздів із тротуарів. У квітні повідомлялося про роботи на перехрестях Шевченка — Юлії Бурко та Винниченка — Купчинського.

Тобто безбар’єрність уже офіційно визначена одним із напрямів роботи громади.

І саме тому виникає логічне запитання: якщо місто відповідає за доступність пішохідного простору, то чи достатньо просто прибрати продавців?

Маломобільній людині заважає не лише продавець

Міський простір — це система. Для людини на кріслі колісному недостатньо одного правильного з’їзду з бордюру. Потрібен безперервний маршрут: від будинку до магазину, зупинки, лікарні, аптеки чи іншого об’єкта.

Якщо на одному відрізку тротуар перекритий торгівлею, на іншому стоїть автомобіль, далі є високий бордюр, яма або нерівне покриття — людина фактично не отримує безбар’єрного маршруту.

Тому було б неправильно зводити всю проблему до одного винуватця.

Стихійна торгівля може бути перешкодою. Але відповідальність за організацію міського простору лежить значно ширше.

Є ще одне питання: де людям торгувати?

Стихійна торгівля не виникає на порожньому місці. Часто за нею стоять люди, для яких продаж овочів, фруктів, домашньої продукції чи інших товарів є способом заробити.

Це не означає, що торгівлю можна дозволяти будь-де. Є правила, санітарні вимоги та питання безпеки. Держпродспоживслужба прямо наголошує, що торгівля у невстановлених місцях створює ризики, зокрема через відсутність належного контролю за походженням, зберіганням та безпечністю продукції.

Але ефективна міська політика — це не тільки заборонити.

Якщо влада хоче остаточно вирішити проблему на Бандери, логічним кроком було б паралельно показати людям де саме вони можуть торгувати законно. Тоді боротьба зі стихійною торгівлею матиме не лише каральний, а й організаційний результат.

Чи справді це питання лише про маломобільних людей?

Тут також варто бути обережними з формулюваннями.

Коли влада говорить, що стихійна торгівля заважає пересуватися маломобільним людям, це звучить переконливо. Адже доступність міста — важлива тема. Проте мешканцям хотілося б бачити не лише посилання на потреби маломобільних людей, а й конкретні рішення.

Наприклад: яка ширина пішохідного проходу повинна залишатися вільною? Де саме зафіксовані порушення? Скільки продавців там торгує? Скільки автомобілів перекривають тротуар? Хто контролюватиме ситуацію після проведення рейду?

Такі конкретні цифри й факти зробили б дискусію набагато конструктивнішою.

Місто має вирішувати проблему комплексно

На нашу думку, ситуація на Бандери потребує не чергової кампанії з «прибирання» продавців, а нормального впорядкування простору.

Якщо тротуар призначений для пішоходів — він має залишатися вільним. Якщо для торгівлі передбачені конкретні місця — вони повинні бути визначені та зрозумілі. Якщо автомобілі порушують правила паркування — їх власники мають нести відповідальність.

Але водночас місто повинно забезпечити альтернативу для тих, хто хоче торгувати законно.

І головне — не варто протиставляти маломобільних людей та продавців. Це створює хибну картину, ніби одна категорія мешканців міста заважає іншій.

Насправді завдання міської влади — організувати простір так, щоб і людина на кріслі колісному могла безпечно пройти тротуаром, і підприємець чи продавець мав законне місце для роботи.

Проблема Бандери — тест для міської влади

У цій історії є значно ширше питання, ніж кілька торгових місць на одній вулиці.

Шептицький декларує розвиток безбар’єрного середовища та вже має відповідну міську програму. Тому мешканці цілком можуть очікувати не просто заяв про доступність, а системної роботи над усім маршрутом людини містом.

І якщо стихійна торгівля справді створює перешкоди — її потрібно впорядкувати. Але після цього логічно перевірити й усе інше: парковку на тротуарах, стан покриття, бордюри, з’їзди, ширину проходів, розміщення рекламних конструкцій та інші перешкоди.

Бо безбар’єрність — це не відсутність одного продавця на тротуарі. Це можливість людини пройти весь необхідний маршрут без необхідності виїжджати на дорогу, обходити перешкоди або просити сторонньої допомоги.

Тож історія зі стихійною торгівлею на Бандери може стати або черговим епізодом боротьби з продавцями, або хорошою нагодою для міста нарешті комплексно впорядкувати одну з проблемних ділянок.

І тут уже варто дивитися не на те, кого приберуть із тротуару, а на те, яким цей тротуар стане після цього.

ЦІКАВО :

МИ В СОЦМЕРЕЖАХ

сторінка : Новини | Головна