ЗВЕРНИ УВАГУ




📊 Тести та опитування
Всі тести →Більше опитувань →

МИ У ФЕЙСБУЦІ

Дві камери за 25 тисяч: як у Шептицькому намагаються ''залатати'' хронічні проблеми безпеки на Вічевій площі

опубліковано : 20.11.2026



На засіданні сесії Шептицької міської ради депутати підтримали виділення 25 000 гривень із місцевого бюджету на встановлення двох камер відеоспостереження на будівлі Народного дому. Причиною такого кроку стали систематичні випадки вандалізму — зокрема, нещодавнє пошкодження конструкцій під час монтажу головної ялинки — а також регулярні заїзди автомобілів на пішохідну Вічеву площу.

Втім, за сухою статистикою чергового «безпекового» рішення ховається багаторічна історія неефективних витрат та імітації бурхливої діяльності з боку місцевої влади.

«Дежавю» з відеоспостереженням: куди поділися попередні сотні тисяч?

Історія з відеонаглядом у місті (яке раніше носило назву Червоноград) має чималий шлейф скандалів. За даними відкритих джерел, ще у 2018–2020 роках із бюджету громади витратили майже 590 тисяч гривень на послуги зі встановлення та обслуговування міської системи відеоспостереження. Проте мешканці та активісти тоді назвали ці пристрої «псевдокамерами-муляжами»: обладнання не перейшло у власність громади, а отримати записи під час ДТП чи правопорушень було практично неможливо.

Сьогодні, наприкінці 2026 року, містяни в соцмережах досі ставлять риторичне запитання: «Де ті камери, що колись встановлювали?». Замість того, щоб провести аудит і налагодити роботу єдиної, дієвої мережі «Безпечне місто», чиновники знову змушені точково «гасити пожежі», докуповуючи по дві камери на центральну площу.

Боротьба з наслідками замість причин

Виділення 25 тисяч гривень на фіксацію порушень викликає щонайменше три серйозні запитання до управлінських рішень міської ради:

  1. Проблема заїзду авто вирішується фізично, а не камерами. Щоб автомобілі не заїжджали на пішохідну Вічеву площу, достатньо встановити надійні антипаркувальні стовпчики (болларди) або бетонні півсфери. Камера лише зафіксує факт порушення, тоді як фізичний бар'єр унеможливить сам заїзд і збереже бруківку.
  2. Питання обслуговування та доступу до відео. Купити два пристрої за 25 тисяч гривень — це лише половина справи. У рішенні не акцентується увага на тому, хто саме в режимі реального часу моніторитиме картинку, куди зберігатиметься архів і чи матиме поліція оперативний доступ до цих записів для реального притягнення вандалів до відповідальності.
  3. Запізніла реакція. Проблема вандалізму та стихійного паркування в центрі міста існує не перший рік. Проте влада згадала про необхідність відеонагляду на головній площі лише тоді, коли вандали почали буквально викручувати болти з конструкції новорічної ялинки.

Що далі?

Саме по собі встановлення камер на будівлі Народного дому — крок потрібний. Проте без комплексного підходу, фізичного обмеження руху транспорту в пішохідній зоні та прозорої роботи правоохоронців ці 25 тисяч гривень ризикують стати черговою «галочкою» у звітах посадовців, а не реальним інструментом захисту громадського простору.



ЦІКАВО :



сторінка : Новини | Головна