ЗВЕРНИ УВАГУ
- 📅 02.05.2019Чи потрібний у Червонограді скейт-парк?
- 📅 18.11.2018Опитування: Як ви особисто ставитеся до виїзду за кордон?
- 📅 04.09.2018Наскільки добре ви знаєте своє місто: Чи справжній ти червоноградець? (Пройти тест)
- 📅 17.03.2018Давайте перевіримо, чи добре Ви знаєте породи собак? (Тест)
- 📅 18.10.2017Опитування: де у Червонограді найсмачніша піца?
МИ У ФЕЙСБУЦІ
Чотири з половиною роки неволі позаду: воїн зі Шептиччини повернувся з російського полону
опубліковано : 21.11.2026

Захисник Василь родом зі Шептиччини знову на рідній землі після виснажливих 4,5 років ворожої неволі. Боєць потрапив до рук окупантів ще на початку повномасштабного вторгнення, у березні 2022 року, але зумів вистояти завдяки незламній вірі у зустріч із матір’ю та близькими.
Випробування неволею та інформаційний вакуум
Перебуваючи у російських застінках, військовослужбовець зіткнувся з постійним холодом, недоїданням та моральним тиском. У таких нелюдських умовах навіть лічені зайві хвилини на свіжому повітрі здавалися справжнім подарунком долі. Додатковим викликом стала повна ізоляція від реальності: новини про події в Україні доходили до бранців лише фрагментами, крізь щільну завісу ворожої дезінформації, яку доводилося ретельно відсіювати.
«Доводилося мобілізувати всі внутрішні ресурси та буквально стиснути волю в кулак. Витримати тамтешній жорсткий режим і зберегти здоровий глузд було надзвичайно складно. Проте думка про те, що вдома на мене чекають мама та родина, не давала зламатися до останньої секунди», — ділиться спогадами оборонець.
Усвідомлення свободи та сльози зустрічі
Навіть опинившись в українському евакуаційному автобусі, Василь не одразу повірив у реальність того, що відбувається. Остаточне полегшення та розуміння, що жах закінчився, прийшли лише в мить перетину державного кордону України.
Першим кроком на волі став дзвінок найріднішій людині — мамі. А під час особистої зустрічі з сім’єю мужній воїн не зміг стримати сліз, хоча й жартує, що вечірні сутінки надійно приховали його емоції від сторонніх очей. Боєць зізнається, що наслідки неволі давалися взнаки ще певний час: тюремна звичка опускати очі заважала спокійно дивитися співрозмовникам у вічі. Тепер для нього найвищою цінністю стала можливість просто стояти рівно, з гордо піднятою головою.
Підтримка побратимів та солодкий подарунок
Після проходження першочергових процедур реабілітації та перевірок звільненого героя зі Шептиччини відвідала начальниця секції цивільно-військового співробітництва Князівської бригади майор Світлана Калініна. Вона передала захиснику вітання та подарунки від військової частини, надала детальні роз’яснення щодо відновлення документів і допомогла вирішити перші побутові питання. Окрім того, офіцерка здійснила маленьку мрію бійця, привізши йому омріяний Київський торт.
У бригаді наголошують, що повернення воїна з полону — це лише початок шляху його відновлення. Побратими продовжують супроводжувати оборонця та надавати йому всебічну підтримку для швидкої адаптації до мирного життя вдома.
ЦІКАВО :